Економічне життя України в першій половині 90-х років
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть: описувати повсякденне життя та визначати зміни, пов’язані з процесами розпаду СРСР та утворення незалежної України; характеризувати соціально-економічне становище України у першій половині 90-х років; зіставляти різні точки зору щодо процесів розбудови незалежної, демократичної, соціальної, правової держави та давати їм власну оцінку; визначати власну позицію щодо питання про суперечливі економічні процеси в Україні, зв’язки між ними та особливості політичного й економічного життя.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Обладнання: підручник, документи, слайдова презентація, відео фрагменти.
Основні поняття: шокова терапія, інфляція, гіперінфляція, купоно-карбованці, тіньова економіка,приватизація
Основні дати: 10.01.1992р-запровадження купоно-карбованців;
11.1993р-найвищий рівень гіперінфляції;
31 10.1991р-«Концепція роздержавлення і приватизації підприємств, землі і житлового
фонду»,
09.1996р-запровадження гривні
Хід уроку
І. Організаційний момент уроку
ІІ . Актуалізація опорних знань
Бесіда
1. Пригадайте, яким було економічне становище України наприкінці 80-х рр.
2. Коли в Україні започатковано реформи з набуття економічної самостійності і в чому вони полягали?
ІІІ . Мотивація навчальної діяльності
У ч и т е л ь.
Політична незалежність України стала передумовою для здобуття республікою економічного суверенітету. Першочерговим завданням було визначено перехід від командної до ринкової економіки, який дав би змогу реалізувати можливості вітчизняного економічного потенціалу. Учені розрізняють три моделі переходу від командної до ринкової економіки.
Робота зі схемою (СЛАЙД 2)
Визначення поняття «шокова терапія» (СЛАЙД 3)
Проблемне завдання
Наприкінці уроку дайте відповідь на запитання: «Які зовнішні і внутрішні фактори сприяли тому що Україна стала на шлях «шокової терапії» у переході до ринкових відносин?» Свою відповідь аргументуйте фактами.
ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
Стан господарства після розпаду СРСР
Якими були стартові можливості України в час проголошення незалежності? (СЛАЙД 4)
Метод «Мозковий штурм»
Охарактеризуйте стан економіки України після розпаду Радянського Союзу.
Учні, підсумовуючи короткі факти вказані вчителем, по черзі називають коротенькі твердження, які характеризують стан розвитку економіки. Учні фіксують їх у зошиті групуючи за напрямками: негативні та позитивні чинники.
Метод «Дерево рішень» (СЛАЙД 4)
Економіка України на момент проголошення незалежності (СЛАЙД 5)
Завдання: Як на вашу думку, які чинники переважали в економіці України? Чому ви так вважаєте?
У ч и т е л ь. Таким чином, після розпаду СРСР і здобуття незалежності Україна вийшла на шлях самостійного як політичного, так і економічного розвитку.
За виробничим потенціалом і чисельністю населення Україна — друга після Росії держава СНД. На початку 90-х років її населення становило 52 млн осіб, що дорівнювало близько 18 % загальної чисельності населення колишнього СРСР. У 1989 р. в Україні було вироблено понад 16 % загальносоюзного національного доходу.
У результаті панування командно-адміністративної системи управління економікою Україна опинилася в стані глибокої економічної кризи.
Спроби реформування економіки. Роздержавлення, приватизація та фінансова система України
У ч и т е л ь. 90-ті роки для України можна назвати роками постійних економічних експериментів різних урядів. Суть соціально-економічних перетворень загалом зводилася до того, щоб змінити існуючу економічну систему і забезпечити економічне зростання. Як же відбувалися ці процеси в українській економіці? Таблиця «Уряди України»
Одним із головних завдань стала розробка науково обґрунтованої соціально-економічної політики, тобто програми стратегічних і тактичних дій держави. Без такої програми успішний розвиток економіки будь-якої країни неможливий. Але в 1991 р. перевагу було надано не науково обґрунтованим висновкам учених, а нав’язаній Україні ззовні так званій«шоковій терапії» за російським зразком. Уже в січні 1992 р. російський уряд Є. Гайдара, дотримуючись концепції «шокової терапії», зняв державний контроль над ціноутворенням.
Кабінету Міністрів України, очолюваному В. Фокіним, щоб якось захистити український ринок, не залишалося нічого іншого, як повторити цей маневр.(СЛАЙД 6)
Безмитні кордони, глибока інтегрованість у простір СНД, існування саме в Росії єдиного на той час для пострадянських держав емісійного банку, запрограмованість виконувати накази з Москви стали об’єктивними чинниками, які підштовхнули Україну до цього кроку. Але спроби реформування економіки теж мали місце.(СЛАЙД 7)
Відеофрагмент про запровадження купоно-карбованців та інфляцію (СЛАЙД 8)
У ч и т е л ь. Невдача України на початковій стадії економічних перетворень певною мірою пов’язана зі стартовими умовами реформ.
Деякі з них мають об’єктивний характер і притаманні багатьом колишнім республікам СРСР. Це спадок командно-адміністративної системи, зношеність виробничих фондів, ірраціональна виробнича структура.
Негативну роль відіграли розрив господарських зв’язків із сусідніми країнами та стрибок цін на імпортовані енергоносії. Окрім цього, не можна не враховувати досить високого ступеня інтегрованості України до союзногосподарського комплексу. В економічній структурі країни значною виявилася частка галузей, які потребують постійної підтримки держави і слабко піддаються реформуванню: вугільна, гірничорудна,металургійна, космічна та інші. (СЛАЙД 9)
Робота з таблицею Програма уряду Л. Д. Кучми
Програма уряду Ю. Звягільського
Учні визначають позитивні положення програм
У ч и т е л ь. У перші місяці 1993 р. спад виробництва дещо уповільнився, що було досягнуто дорогою ціною — посиленням кредитної емісії, безупинною роботою друкарського верстата.
Інфляція, що торік становила в середньому близько 30 % на місяць, стрімко переростає у гіперінфляцію, досягнувши до осені в середньому рівня 70 % на місяць, а в грудні 1993 р. через нове підвищення цін рівень інфляції перевищив 90 %.
Грошова емісія за рік зросла у 25 разів, що призвело фактично до руйнування фінансової системи. Україна пройшла через найвищу у світі гіперінфляцію — 10 155 % (10 255 % з урахуванням попереднього року), тобто ціни зросли у 101,55 раза. Таким чином, 1993 р. не приніс для економіки України очікуваного піднесення. Припущення про сприятливі передумови для створення незалежної економіки не здобули матеріального підтвердження.(СЛАЙД 10)
У ч и т е л ь. В економіці України склалося кризове становище: стара система господарювання була підірвана, нова ще фактично не створена. Особливо гостро це питання постало в сільському господарстві: фермерство ще не могло стати основним виробником сільськогосподарської продукції, а колгоспне виробництво ніяк не вписувалося в нові економічні умови.
Але в 1994 р. уряду вдалося суттєво загальмувати динаміку інфляції: в липні 1994 р. її рівень був найнижчим (2,1 %) за три попередні роки. Уповільнено було і темп зростання цін на споживчі товари та послуги: за січень–липень 1994 р. вони зросли в 1,7 раза.
Виконання бюджетного фінансування на освіту становило лише 64 %, медицину — 69 %, науку — 60 %, культуру — 30 %), легкій промисловості (на 50,7 %)
Отже, у період 1991 — середини 1994 р. віднайти оптимальну формулу реформування національної економіки не вдалося. Країна опинилася в кризовій ситуації. Проте українське суспільство випробовувало різні підходи до реформування, набувало досвіду суспільних перетворень.Темпи інфляції поступово знижувались, що дало можливість запровадити національну валюту – гривню.(СЛАЙД 11)
Робота учнів з документами (Виступ Л.Кравчука та О.Шморгуна)
Соціальне та економічне становище населення.
«Шокові реформи» поволі чи мимоволі здійснювалися не в інтересах більшості громадян країни. У результаті реформ утворився незначний прошарок багатих людей, а більшість населення зубожіла. Свідомо запущений в Україні процес інфляції спочатку розв’язав проблему дефіциту товарів та надлишку грошей: усі заощадження населення були просто знецінені, а отже, ліквідовані. На другому етапі процес із «зайвими грішми» довершили фінансові посередники, тобто трастові компанії, які остаточно обікрали людей України, особливо пенсіонерів і ветеранів, у чиїй психології ще залишилась довіра до держави, яка, проте, не взяла не себе регулювальних функцій у цій ситуації. Національний дохід у 1993 р., порівняно з 1992 р., скоротився на 15 %, реальна зарплата — майже на 52 %.
На тлі боротьби з гіперінфляцією помітно послабилося реформування відносин власності, хоча закони про приватизацію було прийнято ще навесні 1992 р. Програму приватизації на 1993 р. не було виконано. Тому державному сектору не протистояла будь-яка конкуренція. Приватизації муніципальної власності всіляко перешкоджали місцеві органи влади. Різко зросло адміністративне втручання в грошово-кредитну сферу.
V. Узагальнення та систематизація знань
Робота над проблемним завданням уроку
Метод «Дерево рішень»
Визначте причини невдач економічних реформ початку 90-х років в Україні.
Причини невдач економічних реформ на початку 90-х рок ів
|
• Відсутність чіткої економічної програми. • Відсутність законодавчої бази для розвитку ринкової економіки. • Наслідування російської моделі реформування економіки. • Політична нестабільність, часта зміна урядів. • Нерішучість, повільність, непослідовність у проведенні реформ |
VІ. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний матеріал за підручником.§31,відео; трудова еміграція